Про паперову кальку
Інженерна паперова калька
Паперова калька (Tracing Paper) — це високоміцний, напівпрозорий папір, який отримують спеціальною механічною та хімічною обробкою волокон целюлози. Це ідеальний папір для креслення та копіювання.
Характеристики:
- Виготовляється з дуже щільно пресованої целюлози без домішок деревини.
- Поверхня гладка, напівпрозора, має білувато-сіруватий або трохи кремовий відтінок.
- Щільність зазвичай 40–90 г/м², найпоширеніше — 60–80 г/м².
- Може бути в рулонах або аркушах (A4, A3, A2 тощо).
Особливості:
- Чутлива до вологості — може деформуватись.
- Добре працює з олівцем, тушшю, лайнерами.
- Для друку підходить лише частково. На кальці можна друкувати пігментним чорнилом (оскільки воно менш схильне до розтікання на щільній, малопористій поверхні).
Коротко про технологію
Технологія виготовлення паперової кальки суттєво відрізняється від звичайного офісного чи друкарського паперу. Її прозорість не через домішки чи покриття, а завдяки ущільненню волокон до майже склоподібного стану.
Основна сировина:
- Целюлоза високої чистоти (з бавовни або деревини без лігніну).
- Іноді — невелика домішка бавовняного лінтеру для підвищення однорідності.
- Жодних наповнювачів (каоліну, крейди) — вони зменшують прозорість.
- Вода високої чистоти, кислоти для гідролізу, і клеї на основі каніфолі або синтетичних смол.
Волокна целюлози подрібнюють у воді в рафінерах до дуже дрібного, майже пастоподібного стану. Це руйнує їхню трубчасту структуру, волокна стають «плоскими» — що дозволяє їм щільно злипнутись під тиском. В результаті паперова маса стає дуже гладкою і з низькою пористістю. Цю масу подають на сіткову частину папероробної машини (типу Fourdrinier). Вода відсмоктується вакуумом, волокна лягають у однорідний щільний шар. Отримують дуже тонке полотно (звичайно 40–100 г/м²). Потім папір проходить через серію валів під великим тиском, що зменшує товщину та видаляє пори. І сушиться при контрольованій температурі, щоб не втратити прозорість.
З історії
Паперова калька (tracing paper) у її сучасному вигляді, що виробляється за спеціальною технологією ущільнення волокон, була винайдена на початку XIX століття. Компанія Canson, яка займалася паперовим виробництвом у Франції, запатентувала кальку у 1809 році.
Хоча існують згадки про напівпрозорий папір для копіювання, що використовувався ще у XVII столітті, саме промислова, високоякісна інженерна калька з високою прозорістю з’явилася на початку 1800-х років.
Близько 1846 року французькі та англійські хіміки відкрили, що короткочасна обробка звичайного паперу сірчаною кислотою надає йому властивостей пергаменту — він стає напівпрозорим, гладким і дуже міцним. Так звана хімічна “пергамінізація” паперу за допомогою сірчаної кислоти (H₂SO₄).
Призначення:
Копіювання, креслення, оверлеї, декоративні вставки в поліграфії.
Типові сфери застосування:
- Архітектурні креслення, копіювання малюнків.
- Міжсторінкові прокладки в альбомах, фотоальбомах.
- Декоративні елементи в запрошеннях, листівках.